Канал телеграм]
Супрематизм у селі: Малевич та кустарне виробництво Фото
Мистецство

Супрематизм у селі: Малевич та кустарне виробництво

Декілька розумних слів щодо співпраці професійних художників-авангардистів і народних умільців.
  • 932
  • 0
2 репостів

Доки Третяківка намагається розкрутити бізнес за рахунок продажів принтів Шишкіна на хустках та подушках, ми розповімо про те, як на початку ХХ століття Малевич співпрацював з вишивальницями у повітових артілях.

Звідки виросла цікавість


Початок ХХ століття в Україні ознаменувався національним підйомом та відродженням народних промислів. Кустарництво розглядалося як дуже перспективна галузь і привернуло увагу прогресивно налаштованих ентузіастів. У цей час організовувалися нові виробництва, а зацікавлені прихильники направили чималі зусилля на організацію нових виробництв, заснованих на реформованих естетичних принципах. Імпульс створення національного стилю, прагнення осучаснити прикладну культуру і художнє виробництво широко підтримувались губернськими земствами, діячами культури та мистецтв, ліберальною інтелігенцією.
Значна кількість кустарів займалися виготовленням та оздобленням текстильних виробів. 
Трохи авангардизму в картинах

Кустарні вироби у столичних магазинах


Продукція промислів була дуже популярною і навіть продавалася у модних столичних магазинах. Це й не дивно, адже на початку ХХ століття, в період розквіту модерна, виник значний попит на оригінальні елементи декору інтер'єра та майстерно прикрашені предмети гардероба. Тканини з вишуканими орнаментами, килими і ширми, тонко вишиті скатертини, диванні подушки, парасольки, віяла високо цінувалися серед досвідченого покупця.

Авангардисти у селі

Інтерес до народних промислів на початку ХХ століття був настільки високий, що з часом до кустарних промислів приєдналися професійні художники.
Їх силами були організовані художні артілі у цілому ряді українських сіл, але найбільш відомою серед них стала артіль декоративно-прикладного мистецтва в селі Вербівка, Чигиринського повіту (Київська губернія). Цей кооператив був заснований в 1900 році поміщицею, дружиною ватажка київського дворянства, художницею і меценаткою Наталією Давидовою. Згодом артіль стала справжньою лабораторією авангардного мистецтва, в якій гуртом творили професійні художники і селянки-вишивальниці.

Основним завданням створення кооперативу було відродження і розвиток старовинних технік вишивання. В артілі працювало близько 30 майстринь, які в більшості своїй займалися виготовленням практичних речей - сумок, вишитих шовком наволочок і подушок, килимків, шарфів, поясів та інших предметів.

Головою артілі і її головною художницею стала учениця Казимира Малевича відома художниця-авангардистка і графік Ніна Генку-Меллер.

Ніна Генке-Меллер Ніна Генке-Меллер
Графіка художниці у вишивці Графіка художниці у вишивці
0994892001453479735.jpeg

Хто запросив Малевича до артілі?

У 1914 до роботи Вербівської артілі приєднується найяскравіша особистість, російська і французька авангардистка, дизайнер і графік, основоположниця стилю ар-деко - Олександра Екстер. Художниця підтримувала широкі зв'язки у творчих колах і була подругою засновниці артілі Н. Давидової. Ймовірно саме Екстер, людина новаторського, нестандартного типу мислення, запросила до співпраці з Вербівської артіллю Казимира Малевича і його однодумців.


Відомо, що екзотичність і безпосередність народного мистецтва служила натхненням для східноєвропейського авангарду. За легендою саме в подорож по селах тодішньої Російської імперії в культурологічній експедиції разом з іншими художниками в голові зачинателя супрематизму Казимира Малевича зародилася ідея створення творчого об'єднання під назвою "Супремус", учасники якого почали згодом активну взаємодію з артілями.

Казимир Малевич разом з Ніною Генку-Меллер та художницею й колекціонером Євгенією Прібильскій переводили своє натхнення на мову супрематизму, передаючи свою графіку для втілення у вишивці.

Портрет у вишивці

Роботи супрематистів, виконані у вишивці, вражають поєднанням народного духу, пропущеного крізь супрематичні сприйняття. Динаміка асиметричних композицій, чіткі лінії геометричних фігур, сміливі поєднання кольорів є основними рисами супрематичних розробок, втілених на полотні. Не дарма художню гладь також називають "живописом голкою".

Вербівська сільська умільці вишивали і за ескізами інших супрематистів: Ольги Розанової, Івана Пуні, Любові Попової, Надії Удальцової, Георгієм Якуловим, Ксенією Богуславської.

Євгенія Прибільська Євгенія Прибільська
Ольга Розанова Ольга Розанова
Олександра Екстер Олександра Екстер


Визнання у себе і за кордоном

Свого часу роботи народних умільців з Вербівки отримали високі оцінки на вітчизняних і міжнародних виставках. На осінніх салонах 1914 го вироби народних майстрів побачили в Парижі і Берліні.
У листопаді 1915 року в московському салоні Лемерсье пройшла «Виставка сучасного декоративного мистецтва південній Росії». Закономірно її організаторами стали Наталія Давидова та Олександра Екстер. На виставці були представлені ескізи для вишивки, створені сільськими талантами, а також ескізи і втілені в вишивці композиції супрематистів, які співпрацювали з артіллю. Ця виставка мала надзвичайний успіх серед відвідувачів, про неї писали в пресі.
А друга аналогічна виставка, проведена в неспокійний 1917 рік у салоні Михайлової, виявилася останньою.


Радянські часи
За радянських часів інтерес до даної сторінки мистецького життя України не заохочувався. Велика частина "ідеологічно сумнівної" спадщини загинула. Після Революції 1917 року садиба  меценатки Наталії Давидової була пограбована і розорена, а збори ескізів і вишитих полотен знищено.


Відродження
У 2010 році в Києві пройшла виставка "Відроджені шедеври", на якій були представлені реконструкції робіт артілі у Вербівці. Куратор виставки, відомий український мистецтвознавець та фахівець з дослідження вишивки, професор Т. Кара-Васильєва, протягом багатьох років розшукувала по музейних та архівних фондах, а також приватних колекціях проекти художників, які співпрацювали з артіллю.

Ці знахідки були передані реставраторові В. Костюкової, яка разом зі своїми учнями втілила ці ескізи у вишивці, як колись це зробили сільські майстри з Вербівки. До експозиції увійшли близько 30 робіт за ескізами К. Малевича, А. Екстер, Е. Прібильскій та інших авангардистів, які співпрацювали з артіллю. Виставка пройшла у ряді міст і функціонує до сьогодні, являючи собою неймовірний досвід співпраці художників-авангардистів і народних умільців, чиї роботи зробили українську вишивку відомою на увесь світ.


  • 932 переглядів
  • 0 коментарів
Читайте далі
Faqindecor Контакты: Телефон:+380636949447, Электронная почта: faqindecor@gmail.com Адрес: 7, Gogol str, Kharkiv, Ukraine
Добавить проект