Канал телеграм]
Віталій Шупляк: «Українські академії мистецтв не схожі на польські» Фото
Інтерв'ю

Віталій Шупляк: «Українські академії мистецтв не схожі на польські»

Інтерв'ю з сучасним українським художником
  • 2 857
  • 0
11 репостів

Віталій Шупляк — молодий український митець, він навчався у Львові, потім у Познані, де живе та працює. Його мистецтво — це рух та творчі пошуки, які відображаються у перформансах та відеоінсталяціях. Віталій Шупляк розповів FAQinDecor, яким може бути шлях художника, в чому різниця між польською та українською освітою і як з'явилася незвичайна Pi Gallery.

Я вчився класичним речам і технікам в академії, але більше часу витрачав на власні пошуки. Більшість моїх робіт за період навчання у Львовi — це експерименти у живописі, пошуки в абстрактному живописі, перші спроби з інтермедіальними речами.

«Катарсис», фрагмент выставки, Львовская национальная академия искусств, 2014 «Катарсис», фрагмент виставки, Львівська національна академія мистецтв, 2014

Крок від сакрального мистецтва до сучасного не був величезним. Я вибрав навчання у Львові на кафедрі «Сакральне мистецтво». Але від самого початку я не займався виключно іконописом. Велику роль зіграло альтернативне навчання — це активна участь в мистецькому житті міста. На лекціях та виставках, які ставали приводом для дискусій. Тодi можна було провести час інтенсивно, знайомлячись з новими людьми, побачити речі, які не зустрінеш в Академії. Навчання у Львові дало мені дуже чудову освіту і можливості для подальшого розвитку.

«Распятие», видео инсталляция, галерея «Дзига», 2014 «Розп'яття», відеоінсталяція, галерея «Дзиґа», 2014

Українські академії мистецтв не схожі на польські. В різних містах Польші їх налічується бiля 7, і всі вони між собою відрізняються. Я вибрав Познань, бо це по суті не Академія, а Університет мистецтв, де зовсім інакша система — студент вже сам вибирає предмети. Наприклад, обов’язковим є рисунок для студентів всіх відділів, але існує 16 майстерень серед яких ти повинен вибрати одну. Є майстерні академічного та реалістичного скерувань, а в деяких зовсім немає мольбертів. Там настільки сильний акцент на саму концепцію, що треба обґрунтувати, для чого ти будеш рисувати просто натюрморт чи акт. Я вважаю що в Україні дуже хороша академічна освіта, але таки не вистачає можливості вивчати такі дисципліни як перформенс чи нові медіа.

Перформанс Tattoo Перформанс Tattoo

Поступати в Академію мистецтв в 17 років — не є нормальним. Наступним кроком після художньої школи має бути училище, коледж чи ліцей художнього профілю. Там повинні навчити ремеслу, академічної бази, організувати і дисциплінувати для того, щоб людина могла і мала потребу поступати надалі в Академію і там творчо працювати і вчитись мислити, а не займатись ремеслом. Це абсурд, коли на перших двох курсах в академіях вчать рисувати кубики та глечики.

В деякому сенсі в Польші митцям легше, ніж в Україні. В обох країнах складно відділити економічний чинник від мистецького. Особливо це відчуваєш, коли організовуєш виставки, береш участь у фестивалях, бо все залежить від фінансів без яких дана подія б не відбулася.

Перформанс Rzeźba chemiczna Перформанс Rzeźba chemiczna

Диплом – це класно, але… Багато на що сприяє комуникативність. Інколи можна просто сходити на вечірку, там дізнатись від когось про конкурс, майбутню виставку, чи побачити пост на Facebook у когось із друзів та подати заявку. Людський чинник дуже важливий. Звісно, зараз все можна робити віртуально, але коли є безпосередній контакт з людиною — це зовсім по-іншому, бо коло знайомих людей з якими можна спілкуватись, обмінюватись ідеями, дуже важливе. Але це звісно працює не для всіх, є особи замкнуті і самодостатні.

Перформанс SELF / IN / CUT Перформанс SELF / IN / CUT

На перше місце я поставив би мистецтво, як внутрішню потребу. На друге: кар’єру, все ж таки для художника важливо, щоби він був реалізований. На жаль, ці речі пов’язані. Можна бути талановитим, але невідомим, тоді не має можливості співпрацювати з галереєю чи з меценатом, який може покрити кошти на створення, наприклад, інсталяції, яку самостійно не реалізуєш.

Проект About Ukraine в Pi GalleryПроект About Ukraine в Pi Gallery

Ще під час навчання у Львові, я мав майстерню в підвалі гуртожитку. Студентами ми там часто зустрічались, проводили вечірку, робили виставки. Так виникла ідея створити галерею, маленький простір, який би змусив відкинути все зайве, показати роботу дуже мінімалістично. Так явилось коло, радіус якого 1 метр, площа поверхні — 3 метра 14 сантиметрiв, те ж саме, що й число Пі, що і дало назву — Pi Gallery. Виставковим простором є тільки це коло. Обмеження можливостей дає нові можливості. Після переїзду я зрозумів — щоб відтворити галерею, мені вистачає олівця і шнурка довжиною в один метр. Це дозволило змінювати локації, розміщувати її вертикально чи горизонтально. До того ж це не виставка, що триває 3 тижні — це зазвичай однодена подія, яка немає вартості без людей. Це коло від самого початку було колом, навколо якого люди мали можливість зустрітися. Таке собі вогнище, але з мистецьким твором замість вогню.

Проект Тараса Пастущук (Tarko) «Окружение» в  «Pi» Gallery Проект Тараса Пастущук (Тарко) «Оточення» в Pi Gallery

Критика дає можливість художнику вдосконалюватися. Це погляд ззовні. Це погляд зі сторони, хтось може зробити зауваження з приводу тих речей, які художник не помічає, таким чином удосконалюючи наступні роботи.

В мене була штучна творча криза. В якийсь час, після великої кількості творчої діяльності, я заборонив собі творчо працювати на певний період. Іноді звичайно буває розгубленість, не знаєш з чого починати, але я не бачу в цьому проблеми, щоб називати її творчою кризою. Дуже важливо багато працювати, але потрібно пам’ятати, що якість важливіша за кількість. Тобто є моменти, коли складно щось зробити якісно, тоді краще взагалі нічого не робити. Зайнятись чимось іншим, на деякий час відійти від тієї ідеї.

Anna Biehunkova «Ambasada», Pi Gallery Anna Biehunkova «Ambasada», Pi Gallery

Мої захоплення та хобі все одно в якийсь спосіб пов’язані з мистецтвом. Навіть подорожуючи я звертаю увагу в першу чергу на культуру, а потім на природу. Я цікавлюсь історією, особливо ХХ ст. В вільний час просто читаю те, що мене цікавить. Останнім часом я зайнятий повністю мистецьким життям, тому часу на хобі не має.

Перформанс «Атомное дело», Скоки, 2015 Перформанс «Атомна справа», Скоки, 2015

Будь-яке уявлення, яким повинен бути художник - відразу програшне. Кожен повинен для себе зробити власну приватну стратегію. Звичайно, що є якісь чинники, риси характеру, які можуть посприяти, але важливе питання — в чому полягає ціль художника. Бути художником і робити художню кар'єру — дві великі різниці. Комерційно успішний художник — не завжди хороший художник. ■ 

Автор: Валерія Руденко
Фото: з особистого архіву Віталія Шупляка


Теги:
  • 2 857 переглядів
  • 0 коментарів
Читайте далі
Faqindecor Контакты: Телефон:+380636949447, Электронная почта: faqindecor@gmail.com Адрес: 7, Gogol str, Kharkiv, Ukraine
Добавить проект