Канал телеграм]
Юрій Зименко: серед моїх проектів не було жодного лофту Фото
Інтерв'ю

Юрій Зименко: серед моїх проектів не було жодного лофту

  • 6 562
  • 0
17 репостів

Відомий український дизайнер розповів FiD про те, як визначити гарний інтер'єр, чи йде український дизайнер у ногу із часом та де черпати натхнення творчій людині.

Юрій Зименко

Юрій Зименко — український дизайнер, керівник Design Studio Yuriy Zimenko. Займається дизайном приватних та громадських просторів, предметним дизайном. Багатократний володар ряду нагород українських та міжнародних конкурсів. У 2015 році студія Юрій Зименка отримала Гран-прі на Міжнародному конкурсі International Property Award — одному із найавторитетніших та найпрестижніших у сфері нерухомості (розділ — «APARTMENT», категорія — дизайн інтер'єру). Мешкає та працює у місті Києві.

FAQINDECOR — довідка

Серед моїх проектів не було жодного лофту. Я ні в якому разі не є противником цього стилю. Навпаки: я б із задоволенням попрацював над лофтомю Просто до мене жодного разу не звертались. Звичайно, я би зробив його по-своєму. Я привіві би його у дещо вичищений стан. Не робив цього лише тому, що не було пропозицій.

Створені мною роботи забезпечили увагу із боку певного кола людей, яким моя естетика здається близькою та привабливою. Це люди, яким подобається мінімалізм, але вони не готові жити в незатишному та «холодному» стилі. До мене приходять люди, у яких є тяжіння до стриманості і  в той самий час до кольору та затишного, більш декорованого інтер'єру. Хоча я б із задоволенням попрацював у якомусь жорсткому лофті, і в хай-теку, але, мабуть, про мене вже склалася певна думка.

Знаєте, це схоже на акторів, які зіграли одну вдалу роль, та всі їх потім у цій ролі тільки і сприймають. Хоча всі мої інтер'єри достатньо різні та пропущені крізь себе, вони індивідуальні, як і люди, що живуть в них.

Якщо людина приходить і знає, чого вона хоче, то озвучує завдання, і воно є зрозумілим для нас, то ідея може народитися у ту саму мить. Спочатку є ідея, а потім вже домислюються деталі. А якщо людина не знає, чого бажає, вагається, ми пропонуємо різні варіанти, обговорюємо. Я аналізую, наскільки вона каже правду в тому сенсі, наскільки щиро їй це подобається, чи це відгомін чужої думки, а не власних відчуттів. Ось на це йде багато часу, щоб нарешті інтер'єр був до душі людині, з якою я працюю.

Будь-який інтер'єр перше за все може зачепити збалансованістю, стилем та гармонією — усім тим, до чого прагне кожна людина. Усі ці відчуття, вони або є, або їх немає, і не важливо, хто цей інтер'єр зробив, не є важливою країна, у якій він з'явився. Тому що кожна особистість інтуїтивно, на підсвідомості, йже туди, де є гармонія, є баланс, де немає випадкових, «вирваних» речей, що можуть дратувати. Інтер'єр має дозволяти людині відчувати себе захищеною та спокійною.

Якщо, дивлячись на інтер'єр, не виникає бажання жити в ньому, баланс і гармонія порушені. Будь-яка людина, навіть непрофесіонал, може правильно оцінити будь-який стиль, навіть який вона не сприймає. Якщо лунає фраза: «Я б тут не жив, але мені подобається», — значить із балансом усе гаразд.

Не можу сказати, що український дизайн пасе задніх у порівнянні із загальноєвропейськими чи світовими тенденціями. Пасе задніх начебто, але... Ви розумієте, ми маємо з нуля прийти певні етапи. Є етап, коли ми переймаємо щось чуже, є етап, коли ми наслідуємо та намагаємось повторити. Наступний етап — це коли в роботих простежуються уже власні відчуття атора, власний світ. І ось тоді дизайн отримує деяке забарвлення аутентичності, належності до певної культури, у роботі відчувається індивідуальність творця. Ось цей останній етап зараз у нас, як на мене, як раз тільки починається. Зараз у багатьох молодих дизайнерів є щире бажання створювати об'єкти, думаючи вже про щось своє, індивідуальне, проявляти у них більше себе, не соромлячись показувати свій внутрішній світ, свої відчуття. Росте гарне покоління дизайнерів.

Дизайн наче маленька дитина: важко сказати, який у нього надалі буде характер. Я вважаю, що український дизайн знаходиться на початковій стадії, але зростання за останні два роки можна простежити, і це зростання є відчутним. Тобто є гарна тенденція, але сказати, у що саме вона розвинеться і чим це закінчиться — важко. Розвиток дизайну в цілому — це внутрішнє зростання кожного окремо. Поки людина не проведе собі самоосвіту, прагнення, розвиток, загальної тенденції покращення у дизайнерській царині не буде. Тому на це потрібен час. І зрозуміло, що цей момент розвитку може бути легко припинений якимись зовнішніми факторами.

Якщо ці процеси за якихось причин — зовнішніх або внутрішніх — зупинятимуться, розвиток дизайну буде уповільнюватись. Поки що я бачу зростання, якого давно не було. Підійшло покоління, яке не жило в Радянському Союзі, не було «зашорене» усією абсурдністю відторгнення будь-якої естетики, від якої треба було звільнятися.

У той час, щоб виробляти щось більш прогресивне, адекватне та дизайнерське, треба було боротися із самим собою. Ось підростає молодь, яка в цьому часі не побувала, тобто молоді люди, що живляться зовсім іншою інформацією, їх ніхто не псував, у них інше світосприйняття. Їхні роботи показують, що, можливо, у них трохи не вистачає досвіду, але немає грубих помилок, через які вони б вибивались з аудиторії дизайнерів. І це нормальна здорова тенденція. Але ви подивіться, скільки потрібно часу! Усе це не може з'явитися за один-два роки.

На сьогодні конкурентної школи дизайну в Україні, як на мене, немає. Вона тільки намагається народитися. Так історично склалося, що у нас в країні немає школи дизайну і ніхто цьому не навчає. В основному, сучасні дизайнери — це люди, що закінчили архітектурні виші, у яких їм вдалося просто отримати необхідну базу. А все інше — це їхня самоосвіта та прагнення.

Якщо у людини є талант і прагнення — він з'явиться на поверхні, йому університетська база потрібна як старт. Усе інше — його власний розвиток. Якщо цього немає — ніякий виш цьому не навчиться, і намагатися не треба.

Я сам із іншої царини, із медицини. Я зрозумів, що я там не можу бути успішним, і дякувати Богові, доля закинула мене в ту царину, де я почуваю себе комфортно, де я можу розвиватися та зростати. Я закінчив інститут і пішом оформлювати вітрини.

Творчим людям важливо надихатися не дією, а візуальним рядом — «малюнками», у яких щось чіпляє. Колір, форма, гармонія. Можна надихатися роботами колег чи певним предметом. Хоча, надихаючись тим, що вже створено у твоїй царині, волею-неволею починаєш копіювати. Дизайнеру, щоб створити своє, треба вирватися з вузького інформаційного поля та отримати заряд від чогось, що не по'язане із дизайнерською діяльністю. Підглядаєш щось у природи, у фешн, у мистецтві, у живописі — саме там можна знайти витоки для того, щоб не повторювати інших.

АВТОР: Вікторія Шайнога

ФОТО: Андрій Авдеєнко


  • 6 562 переглядів
  • 0 коментарів
Читайте далі
Faqindecor Контакты: Телефон:+380636949447, Электронная почта: faqindecor@gmail.com Адрес: 7, Gogol str, Kharkiv, Ukraine
Добавить проект